Щорічно 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води, який бере свій початок від Конференції з навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД), що відбулася у 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН ухвалила офіційне рішення про щорічне відзначення Всесвітнього дня водних ресурсів, щоб нагадати всім жителям планети про значення і важливість води, привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

Цьогоріч тематика Всесвітнього дня води:  «Вода та зміни клімату – прискорення дій».

Процес зміни клімату та екологічний стан водних ресурсів нерозривно пов’язані між собою. Вода є нашим найдорожчим ресурсом, що потребує відповідального та раціонального використання, адже кліматичні зміни у водній сфері вже незворотні, і від кожного з нас залежить, як у подальшому розвиватимуться ці зміни.

ХОЧЕТЕ ЖИТИ В КРАЇНІ З ЧИСТОЮ ВОДОЮ?

Прості кроки, які може зробити кожен:

• Вчасно закривати кран на кухні чи у ванній кімнаті – берегти десятки літрів;
• Користуватися пральною чи посудомийною машинами при повному завантаженню;
• Не використовувати фосфатні (фосфонатні) миючі засоби, бо фосфати призводять до загрозливого «цвітіння» водойм;
• Віддавати перевагу душу замість ванної;
• Вимикати воду під час чищення зубів;
• Користуватися унітазом з двома режимами зливу;
• Не засмічувати водойми побутовими відходами;
• Не мити автомобілі на берегах річок та озер.

Цікавинки про ріки України...

День весняного рівнодення 2020 – це астрономічне явище, коли Земля займає таке положення щодо Сонця, що його промені падають під прямим кутом на екватор, а день дорівнює ночі.

Весняне рівнодення 2020. 05:49 пʼятниця, 20 березня за часом у Києві.

Тільки двічі на рік Сонце сходить точно на сході і заходить точно на заході. Це явище спостерігається в дні весняного і осіннього рівнодення. Обидві півкулі, від екватора до полюсів, нагріваються відносно однаково. У такому положенні Земля перебуває двічі на рік: 20 або 21 березня – у день весняного рівнодення і 22 або 23 вересня – у день осіннього рівнодення. У ці періоди день і ніч поділяються порівну – по 12 годин. З астрономічної точки зору, з 21 березня настає весна і продовжується до 22 червня, тобто до дня літнього сонцестояння, що за народним календарем відзначаються як свято літнього бога Сонця - Купайла. (Іноді це свято помилково святкують 7 липня у день Різдва Івана Хрестителя).

Поширеним на різних слов´янських територіях є гаївка «Кривий танець». Для його виконання в гаю забивали три кілочки або садили трьох дітей. Тоді дівчата, тримаючись одна за одну, йшли за провідницею, яка водила кривий танець, проходячи між кілками (дітьми), обходячи їх, безліч разів повторюючи недовгу пісню про цей шлях: «Кривого танцю йдемо, Кінця му не знайдемо./ То в гору, то в долину, То в ружу, то в калину./ Бо його треба вести, Як віночок плести». Усі тексти цієї гаївки короткі і подібні за змістом, у багатьох з них говориться про необхідність виконувати цей танець. Ця гаївка є космічно-філософською і відтворює рух небесних світил, зокрема сонця, яке «сідає» та «встає», та рух людського життя, яке тече без упину, і кінець якому людина намагається знайти.

10 відкриттів в галузі фізики за 2016 рік

 детальніше

    15 грудня 2016 року відбулася VII Міжнародна природознавча гра “Геліантус”. У грі взяли участь учні 3-А, 3- Б, 7-А,7-Б, 8-А, 8-Б, 10-А, 11-А та 11-Б класів, які бажали перевірити свій рівень знань з природничих дисциплін: географії, біології, фізики та хімії.

      Об'єктми гри "Геліантус-2016" були риби, ліси, транспорт. 

Все рухається по спіралі...

Один кіловат за три копійки: українського школяра в США визнали генієм і присудили стипендію за його винахід 

   Пере­мігши в націо­наль­ному етапі між­на­ро­дного кон­курсу науково-технічної твор­чо­сті шко­ля­рів Intel ISEF 2015, деся­ти­кла­сник із Оле­ксан­дрії (Кіро­во­град­ська область) Самуїл Кру­гляк отри­мав право взяти участь в Олім­пі­аді геніїв, що від­бу­ва­лася в місті Освего, штат Нью-Йорк США з 14 по 19 червня. Такою наго­дою поба­чити світ і себе пока­зати Самуїл ско­ри­стався сповна і заво­ю­вав бронзу серед двох тисяч юних вина­хі­дни­ків з усього світу.

     Про­ект Саму­їла Кру­гляка має назву «Отри­ма­ння еле­ктро­енер­гії з атмо­сфери». Юний вина­хі­дник про­по­нує добу­вати еле­ктро­енер­гію з пові­тря, точніше, з атмо­сфери за допо­мо­гою шту­чної іоні­зо­ва­ної хмари за раху­нок силь­ного еле­ктри­чного поля, яке випро­мі­ню­ва­ти­ме­ться іоні­зу­ю­чою вежею. За під­ра­хун­ками, один кіло­ват такої еле­ктро­енер­гії буде кошту­вати три копійки. За сло­вами юнака, цей вина­хід він поба­чив уві сні ще у восьмому класі. Через два роки зав­дяки викла­да­чам з Малої ака­де­мії наук Сві­тлані Піско­вій та Сер­гію Камін­ському цей про­ект вда­лося вті­лити в життя.  

«Робота Саму­їла — це нове слово в енер­ге­тиці. От тільки шкода, що про хло­пчика в Укра­їні дізна­лися лише тоді, коли він пере­міг у Нью-Йорку. До цього ми звер­та­лися за під­трим­кою до нашої місце­вої влади, до обла­сної, тру­били по всій Укра­їні про цей вина­хід, який може зеко­но­мити витрати та виро­бни­цтво еле­ктро­енер­гії, але ніхто на нас не звер­тав уваги. У Саму­їла була чудова ідея, а зро­бити уста­новку допо­мо­гли нау­кові кон­суль­танти. Ми залу­чили велику кіль­кість фахів­ців, напри­клад, лабо­ра­то­рія МАН у Києві надала базу для екс­пе­ри­мен­тів. Міні-модель уста­новки, зібрана в київ­ській лабо­ра­то­рії, вже пра­цює і пока­зує резуль­тати», — роз­по­віла нау­ко­вий керів­ник секцій науково-технічної твор­чо­сті та вина­хі­дни­цтва і еко­ло­гі­чно без­пе­чних техно­ло­гій МАНУМ Сві­тлана Піскова. За її сло­вами, вина­хід Саму­їла перед­ба­чає видо­бу­ва­ння не лише еле­ктро­енер­гії, а й води. «Така уста­новка коштує копійки, але кори­сті від неї — на міль­йони. Уявіть собі: в разі її запу­ску ми б могли забез­пе­чити Кіро­во­град­ську область еле­ктро­енер­гією на 82%. От тільки нікому це не потрі­бно…» — додає Сві­тлана Вікто­рівна.

     Дру­гий етап про­е­кту пла­ну­ють реа­лі­зу­вати в Оле­ксан­дрії, де під гене­ру­ючу вежу може бути вико­ри­стана труба поки­ну­тої ТЕЦ-1–2, проте на це потрі­бні зна­чні кошти спон­со­рів.

   Крім диплому, Самуїл Кру­гляк отри­мав можли­вість без­ко­штов­ного навча­ння в одному з вишів США та щомі­ся­чну сти­пен­дію близько 700 дола­рів.