14.04.16

УКРАЇНЕЦЬ, БЕЗ ЯКОГО СТІВ ДЖОБС НЕ СТВОРИВ БИ СВІЙ ПЕРШИЙ КОМП'ЮТЕР

У 1962 році Любомир Романків працював у всесвітньо відомій компанії IBM і першим у світі розробив магнітні головки, якими можна було записувати інформацію. Над цим же завданням ламали голову ще 9 інших компаній, утім лише вихідець з України мав суттєву перевагу – він один розбирався в хімічній інженерії, електрохімії та металургії.

Спочатку ці головки були завбільшки з квасолину. Та команда Романківа працювала доти, доки їх розмір не зменшився до товщини однієї волосини.

Цей винахід зробив переворот у комп’ютерній індустрії та допоміг здешевити зберігання цифрових даних. Якщо у 79 році збереження 1 гігабайта інформації коштувало півмільйона доларів, то в наші дні – декілька центів.

До чого ж тут Стів Джобс? Розробивши магнітні головки, компанія ІВМ випустила на ринок перші у світі жорсткі диски. Їх якраз і придбала компанія Apple і незабаром презентувала перший настільний комп’ютер. Та магнітними головками винахідливість українця не обмежується. У нього 67 патентів та 150 опублікованих винаходів.

Усі вони пов'язані з комп’ютерними технологіями і сам науковець пояснює їх так: Коли ви вмикаєте комп'ютер, починають працювати 7 моїх патентів, наберете одну букву – це ще 7 патентів. До речі, винахідник із Жовкви вдома принципово не має ком'ютера. Каже, це б забирало увесь вільний час, а в його 84 роки його й так небагато: продовжує роботу над вдосконаленням сонячних батарей.

Звертаючись до молодих працівників, завжди наголошує: "виходьте за рамки і будьте непоступними. Своїм ентузіазмом до праці дивуйте інших".

Ще про Любомира Романківа...

20 хвилинний ролик." Робіть неможливе"

12.04.16 12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі України і Міжнародний день авіації та космонавтики.

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

21 травня 2015 року була затверджена Стратегія космічної діяльності України до 2022 року. Очікуваними результатами стратегії названі запуск космічних апаратів зв'язку та мовлення "Либідь" та "Либідь-2", космічних апаратів дистанційного зондування Землі "Січ-2-1", "Січ-2М", "Січ-3", науково-технологічного космічного апарату "Іоносат".

13.03.16 Український фізик, який своїми винаходами допоміг іншим науковцям здобути аж три Нобелівські премії – Георгій Гамов.

Коли в сім'ї одеських учителів народився хлопчик, батьки навіть уявити не могли, яких висот він сягне. Вступивши до Одеського університету, він буквально за рік його кидає. Надто легко й відверто нудно. Переїздить у Петербург, де професори займаються Теорією великого вибуху, і нарешті серйозно береться за книжки.

Але Гамов нетиповий фізик: в університеті ходять легенди про його одеське почуття гумору. Разом із друзями створює неформальну групу з гаслом "Не бути знаменитим — некрасиво" і видає журнал "Покидьки фізики". Такі витівки не заважають йому бути найуспішнішим студентом, якому видають стипендію на навчання в Кембриджі.

І вже там, поміж подорожами на мотоциклі, пише революційну роботу про те, як саме можна розщепити атомне ядро прискореними протонами. На той час одеситу всього 24 роки. Тим не менше видатні фізики того часу Нільс Бор і сер Резерфорд підтверджують унікальність рішення і дають добро на будівництво прискорювача протонів. Останній і подарує його творцям Нобелівську премію.

Після навчання Гамов повертається до Радянського союзу, і у 27 років стає наймолодшим за всю історію членом-кореспондентом Академії наук. Та в країні наступають 30-ті роки і залізна завіса впевнено опускається. Щоб поїхати на наукову конференцію, тепер потрібен дозвіл. Фізик розуміє: з цієї країни треба втікати. Після однієї з конференції він відмовиться повертатись і стане першим науковцем-утікачем.

У Вашингтонському університеті Гамов отримує місце професора і продовжує розвивати теорію Великого вибуху. За деякий час доходить висновку, що саме в момент вибуху виникає реліктове випромінювання і навіть визначає його температуру. Ці дані знадобилися, коли радіоінженери компанії Белл розробили приймачі для супутникового зв'язку. За що й отримали Нобеля. Внесок українця знову залишився поза увагою.

А от третє відкриття й узагалі стосувалося генетики. Після того як відкрили подвійну спіраль ДНК, українець першим допоміг розібратися з алфавітом, яким написаний генетичний код 20-ти амінокислот. Генетики взяли до уваги цю інформацію і таки розшифрували частину ДНК, за що також отримали Нобелівську премію.

Єдина ж нагорода, яку все ж вручили українцю – відзнака ЮНЕСКО за популяризацію науки, бо його веселий опис пригод банківського чиновника у світі теорії відносності та квантової механіки змусило не одну дитину полюбити фізику.