Світ наш — тільки школа, де ми вчимося пізнавати.

12.04.16

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі України і Міжнародний день авіації та космонавтики.

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

21 травня 2015 року була затверджена Стратегія космічної діяльності України до 2022 року. Очікуваними результатами стратегії названі запуск космічних апаратів зв'язку та мовлення "Либідь" та "Либідь-2", космічних апаратів дистанційного зондування Землі "Січ-2-1", "Січ-2М", "Січ-3", науково-технологічного космічного апарату "Іоносат".

13.03.16

Український фізик, який своїми винаходами допоміг іншим науковцям здобути аж три Нобелівські премії – Георгій Гамов.

Коли в сім'ї одеських учителів народився хлопчик, батьки навіть уявити не могли, яких висот він сягне. Вступивши до Одеського університету, він буквально за рік його кидає. Надто легко й відверто нудно. Переїздить у Петербург, де професори займаються Теорією великого вибуху, і нарешті серйозно береться за книжки.

Але Гамов нетиповий фізик: в університеті ходять легенди про його одеське почуття гумору. Разом із друзями створює неформальну групу з гаслом "Не бути знаменитим — некрасиво" і видає журнал "Покидьки фізики". Такі витівки не заважають йому бути найуспішнішим студентом, якому видають стипендію на навчання в Кембриджі.

І вже там, поміж подорожами на мотоциклі, пише революційну роботу про те, як саме можна розщепити атомне ядро прискореними протонами. На той час одеситу всього 24 роки. Тим не менше видатні фізики того часу Нільс Бор і сер Резерфорд підтверджують унікальність рішення і дають добро на будівництво прискорювача протонів. Останній і подарує його творцям Нобелівську премію.

Після навчання Гамов повертається до Радянського союзу, і у 27 років стає наймолодшим за всю історію членом-кореспондентом Академії наук. Та в країні наступають 30-ті роки і залізна завіса впевнено опускається. Щоб поїхати на наукову конференцію, тепер потрібен дозвіл. Фізик розуміє: з цієї країни треба втікати. Після однієї з конференції він відмовиться повертатись і стане першим науковцем-утікачем.

У Вашингтонському університеті Гамов отримує місце професора і продовжує розвивати теорію Великого вибуху. За деякий час доходить висновку, що саме в момент вибуху виникає реліктове випромінювання і навіть визначає його температуру. Ці дані знадобилися, коли радіоінженери компанії Белл розробили приймачі для супутникового зв'язку. За що й отримали Нобеля. Внесок українця знову залишився поза увагою.

А от третє відкриття й узагалі стосувалося генетики. Після того як відкрили подвійну спіраль ДНК, українець першим допоміг розібратися з алфавітом, яким написаний генетичний код 20-ти амінокислот. Генетики взяли до уваги цю інформацію і таки розшифрували частину ДНК, за що також отримали Нобелівську премію.

Єдина ж нагорода, яку все ж вручили українцю – відзнака ЮНЕСКО за популяризацію науки, бо його веселий опис пригод банківського чиновника у світі теорії відносності та квантової механіки змусило не одну дитину полюбити фізику.