13.04.20 22 квітня – Всесвітній День Землі (International Mother Earth Day)

22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона –

адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

12 квітня. Всесвітній день авіації та космонавтики

Львів та астрономія

18.03.20

Щорічно 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води, який бере свій початок від Конференції з навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД), що відбулася у 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН ухвалила офіційне рішення про щорічне відзначення Всесвітнього дня водних ресурсів, щоб нагадати всім жителям планети про значення і важливість води, привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

Цьогоріч тематика Всесвітнього дня води: «Вода та зміни клімату – прискорення дій».

Процес зміни клімату та екологічний стан водних ресурсів нерозривно пов’язані між собою. Вода є нашим найдорожчим ресурсом, що потребує відповідального та раціонального використання, адже кліматичні зміни у водній сфері вже незворотні, і від кожного з нас залежить, як у подальшому розвиватимуться ці зміни.

ХОЧЕТЕ ЖИТИ В КРАЇНІ З ЧИСТОЮ ВОДОЮ?

Прості кроки, які може зробити кожен:

Вчасно закривати кран на кухні чи у ванній кімнаті – берегти десятки літрів;
Користуватися пральною чи посудомийною машинами при повному завантаженню;
Не використовувати фосфатні (фосфонатні) миючі засоби, бо фосфати призводять до загрозливого «цвітіння» водойм;
Віддавати перевагу душу замість ванної;
Вимикати воду під час чищення зубів;
Користуватися унітазом з двома режимами зливу;
Не засмічувати водойми побутовими відходами;
Не мити автомобілі на берегах річок та озер.

Цікавинки про ріки України...

17.03.20

День весняного рівнодення 2020 – це астрономічне явище, коли Земля займає таке положення щодо Сонця, що його промені падають під прямим кутом на екватор, а день дорівнює ночі.

Весняне рівнодення 2020. 05:49 пʼятниця, 20 березня за часом у Києві.

Тільки двічі на рік Сонце сходить точно на сході і заходить точно на заході. Це явище спостерігається в дні весняного і осіннього рівнодення. Обидві півкулі, від екватора до полюсів, нагріваються відносно однаково. У такому положенні Земля перебуває двічі на рік: 20 або 21 березня – у день весняного рівнодення і 22 або 23 вересня – у день осіннього рівнодення. У ці періоди день і ніч поділяються порівну – по 12 годин. З астрономічної точки зору, з 21 березня настає весна і продовжується до 22 червня, тобто до дня літнього сонцестояння, що за народним календарем відзначаються як свято літнього бога Сонця - Купайла. (Іноді це свято помилково святкують 7 липня у день Різдва Івана Хрестителя).

Поширеним на різних слов´янських територіях є гаївка «Кривий танець». Для його виконання в гаю забивали три кілочки або садили трьох дітей. Тоді дівчата, тримаючись одна за одну, йшли за провідницею, яка водила кривий танець, проходячи між кілками (дітьми), обходячи їх, безліч разів повторюючи недовгу пісню про цей шлях: «Кривого танцю йдемо, Кінця му не знайдемо./ То в гору, то в долину, То в ружу, то в калину./ Бо його треба вести, Як віночок плести». Усі тексти цієї гаївки короткі і подібні за змістом, у багатьох з них говориться про необхідність виконувати цей танець. Ця гаївка є космічно-філософською і відтворює рух небесних світил, зокрема сонця, яке «сідає» та «встає», та рух людського життя, яке тече без упину, і кінець якому людина намагається знайти.

31.05.17

20.12.16

10 відкриттів в галузі фізики за 2016 рік

детальніше

15.12.16

15 грудня 2016 року відбулася VII Міжнародна природознавча гра “Геліантус”. У грі взяли участь учні 3-А, 3- Б, 7-А,7-Б, 8-А, 8-Б, 10-А, 11-А та 11-Б класів, які бажали перевірити свій рівень знань з природничих дисциплін: географії, біології, фізики та хімії.

Об'єктми гри "Геліантус-2016" були риби, ліси, транспорт.

15.09.16

Все рухається по спіралі...

18.04.16

Один кіловат за три копійки: українського школяра в США визнали генієм і присудили стипендію за його винахід

Перемігши в національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2015, десятикласник із Олександрії (Кіровоградська область) Самуїл Кругляк отримав право взяти участь в Олімпіаді геніїв, що відбувалася в місті Освего, штат Нью-Йорк США з 14 по 19 червня. Такою нагодою побачити світ і себе показати Самуїл скористався сповна і завоював бронзу серед двох тисяч юних винахідників з усього світу.

Проект Самуїла Кругляка має назву «Отримання електроенергії з атмосфери». Юний винахідник пропонує добувати електроенергію з повітря, точніше, з атмосфери за допомогою штучної іонізованої хмари за рахунок сильного електричного поля, яке випромінюватиметься іонізуючою вежею. За підрахунками, один кіловат такої електроенергії буде коштувати три копійки. За словами юнака, цей винахід він побачив уві сні ще у восьмому класі. Через два роки завдяки викладачам з Малої академії наук Світлані Пісковій та Сергію Камінському цей проект вдалося втілити в життя.

«Робота Самуїла — це нове слово в енергетиці. От тільки шкода, що про хлопчика в Україні дізналися лише тоді, коли він переміг у Нью-Йорку. До цього ми зверталися за підтримкою до нашої місцевої влади, до обласної, трубили по всій Україні про цей винахід, який може зекономити витрати та виробництво електроенергії, але ніхто на нас не звертав уваги. У Самуїла була чудова ідея, а зробити установку допомогли наукові консультанти. Ми залучили велику кількість фахівців, наприклад, лабораторія МАН у Києві надала базу для експериментів. Міні-модель установки, зібрана в київській лабораторії, вже працює і показує результати», — розповіла науковий керівник секцій науково-технічної творчості та винахідництва і екологічно безпечних технологій МАНУМ Світлана Піскова. За її словами, винахід Самуїла передбачає видобування не лише електроенергії, а й води. «Така установка коштує копійки, але користі від неї — на мільйони. Уявіть собі: в разі її запуску ми б могли забезпечити Кіровоградську область електроенергією на 82%. От тільки нікому це не потрібно…» — додає Світлана Вікторівна.

Другий етап проекту планують реалізувати в Олександрії, де під генеруючу вежу може бути використана труба покинутої ТЕЦ-1–2, проте на це потрібні значні кошти спонсорів.

Крім диплому, Самуїл Кругляк отримав можливість безкоштовного навчання в одному з вишів США та щомісячну стипендію близько 700 доларів.

14.04.16

УКРАЇНЕЦЬ, БЕЗ ЯКОГО СТІВ ДЖОБС НЕ СТВОРИВ БИ СВІЙ ПЕРШИЙ КОМП'ЮТЕР

У 1962 році Любомир Романків працював у всесвітньо відомій компанії IBM і першим у світі розробив магнітні головки, якими можна було записувати інформацію. Над цим же завданням ламали голову ще 9 інших компаній, утім лише вихідець з України мав суттєву перевагу – він один розбирався в хімічній інженерії, електрохімії та металургії.

Спочатку ці головки були завбільшки з квасолину. Та команда Романківа працювала доти, доки їх розмір не зменшився до товщини однієї волосини.

Цей винахід зробив переворот у комп’ютерній індустрії та допоміг здешевити зберігання цифрових даних. Якщо у 79 році збереження 1 гігабайта інформації коштувало півмільйона доларів, то в наші дні – декілька центів.

До чого ж тут Стів Джобс? Розробивши магнітні головки, компанія ІВМ випустила на ринок перші у світі жорсткі диски. Їх якраз і придбала компанія Apple і незабаром презентувала перший настільний комп’ютер. Та магнітними головками винахідливість українця не обмежується. У нього 67 патентів та 150 опублікованих винаходів.

Усі вони пов'язані з комп’ютерними технологіями і сам науковець пояснює їх так: Коли ви вмикаєте комп'ютер, починають працювати 7 моїх патентів, наберете одну букву – це ще 7 патентів. До речі, винахідник із Жовкви вдома принципово не має ком'ютера. Каже, це б забирало увесь вільний час, а в його 84 роки його й так небагато: продовжує роботу над вдосконаленням сонячних батарей.

Звертаючись до молодих працівників, завжди наголошує: "виходьте за рамки і будьте непоступними. Своїм ентузіазмом до праці дивуйте інших".

Ще про Любомира Романківа...

20 хвилинний ролик." Робіть неможливе"

12.04.16 12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі України і Міжнародний день авіації та космонавтики.

Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

21 травня 2015 року була затверджена Стратегія космічної діяльності України до 2022 року. Очікуваними результатами стратегії названі запуск космічних апаратів зв'язку та мовлення "Либідь" та "Либідь-2", космічних апаратів дистанційного зондування Землі "Січ-2-1", "Січ-2М", "Січ-3", науково-технологічного космічного апарату "Іоносат".

13.03.16 Український фізик, який своїми винаходами допоміг іншим науковцям здобути аж три Нобелівські премії – Георгій Гамов.

Коли в сім'ї одеських учителів народився хлопчик, батьки навіть уявити не могли, яких висот він сягне. Вступивши до Одеського університету, він буквально за рік його кидає. Надто легко й відверто нудно. Переїздить у Петербург, де професори займаються Теорією великого вибуху, і нарешті серйозно береться за книжки.

Але Гамов нетиповий фізик: в університеті ходять легенди про його одеське почуття гумору. Разом із друзями створює неформальну групу з гаслом "Не бути знаменитим — некрасиво" і видає журнал "Покидьки фізики". Такі витівки не заважають йому бути найуспішнішим студентом, якому видають стипендію на навчання в Кембриджі.

І вже там, поміж подорожами на мотоциклі, пише революційну роботу про те, як саме можна розщепити атомне ядро прискореними протонами. На той час одеситу всього 24 роки. Тим не менше видатні фізики того часу Нільс Бор і сер Резерфорд підтверджують унікальність рішення і дають добро на будівництво прискорювача протонів. Останній і подарує його творцям Нобелівську премію.

Після навчання Гамов повертається до Радянського союзу, і у 27 років стає наймолодшим за всю історію членом-кореспондентом Академії наук. Та в країні наступають 30-ті роки і залізна завіса впевнено опускається. Щоб поїхати на наукову конференцію, тепер потрібен дозвіл. Фізик розуміє: з цієї країни треба втікати. Після однієї з конференції він відмовиться повертатись і стане першим науковцем-утікачем.

У Вашингтонському університеті Гамов отримує місце професора і продовжує розвивати теорію Великого вибуху. За деякий час доходить висновку, що саме в момент вибуху виникає реліктове випромінювання і навіть визначає його температуру. Ці дані знадобилися, коли радіоінженери компанії Белл розробили приймачі для супутникового зв'язку. За що й отримали Нобеля. Внесок українця знову залишився поза увагою.

А от третє відкриття й узагалі стосувалося генетики. Після того як відкрили подвійну спіраль ДНК, українець першим допоміг розібратися з алфавітом, яким написаний генетичний код 20-ти амінокислот. Генетики взяли до уваги цю інформацію і таки розшифрували частину ДНК, за що також отримали Нобелівську премію.

Єдина ж нагорода, яку все ж вручили українцю – відзнака ЮНЕСКО за популяризацію науки, бо його веселий опис пригод банківського чиновника у світі теорії відносності та квантової механіки змусило не одну дитину полюбити фізику.