Wikipedia

Результати пошуку

15.12.16

    15 грудня 2016 року відбулася VII Міжнародна природознавча гра “Геліантус”. У грі взяли участь учні 3-А, 3- Б, 7-А,7-Б, 8-А, 8-Б, 10-А, 11-А та 11-Б класів, які бажали перевірити свій рівень знань з природничих дисциплін: географії, біології, фізики та хімії.
      Об'єктми гри "Геліантус-2016" були риби, ліси, транспорт. 










18.04.16

Один кіловат за три копійки: українського школяра в США визнали генієм і присудили стипендію за його винахід 

1444992901_1

   Пере­мігши в націо­наль­ному етапі між­на­ро­дного кон­курсу науково-технічної твор­чо­сті шко­ля­рів Intel ISEF 2015, деся­ти­кла­сник із Оле­ксан­дрії (Кіро­во­град­ська область) Самуїл Кру­гляк отри­мав право взяти участь в Олім­пі­аді геніїв, що від­бу­ва­лася в місті Освего, штат Нью-Йорк США з 14 по 19 червня. Такою наго­дою поба­чити світ і себе пока­зати Самуїл ско­ри­стався сповна і заво­ю­вав бронзу серед двох тисяч юних вина­хі­дни­ків з усього світу.
     Про­ект Саму­їла Кру­гляка має назву «Отри­ма­ння еле­ктро­енер­гії з атмо­сфери». Юний вина­хі­дник про­по­нує добу­вати еле­ктро­енер­гію з пові­тря, точніше, з атмо­сфери за допо­мо­гою шту­чної іоні­зо­ва­ної хмари за раху­нок силь­ного еле­ктри­чного поля, яке випро­мі­ню­ва­ти­ме­ться іоні­зу­ю­чою вежею. За під­ра­хун­ками, один кіло­ват такої еле­ктро­енер­гії буде кошту­вати три копійки. За сло­вами юнака, цей вина­хід він поба­чив уві сні ще у восьмому класі. Через два роки зав­дяки викла­да­чам з Малої ака­де­мії наук Сві­тлані Піско­вій та Сер­гію Камін­ському цей про­ект вда­лося вті­лити в життя.  
«Робота Саму­їла — це нове слово в енер­ге­тиці. От тільки шкода, що про хло­пчика в Укра­їні дізна­лися лише тоді, коли він пере­міг у Нью-Йорку. До цього ми звер­та­лися за під­трим­кою до нашої місце­вої влади, до обла­сної, тру­били по всій Укра­їні про цей вина­хід, який може зеко­но­мити витрати та виро­бни­цтво еле­ктро­енер­гії, але ніхто на нас не звер­тав уваги. У Саму­їла була чудова ідея, а зро­бити уста­новку допо­мо­гли нау­кові кон­суль­танти. Ми залу­чили велику кіль­кість фахів­ців, напри­клад, лабо­ра­то­рія МАН у Києві надала базу для екс­пе­ри­мен­тів. Міні-модель уста­новки, зібрана в київ­ській лабо­ра­то­рії, вже пра­цює і пока­зує резуль­тати», — роз­по­віла нау­ко­вий керів­ник секцій науково-технічної твор­чо­сті та вина­хі­дни­цтва і еко­ло­гі­чно без­пе­чних техно­ло­гій МАНУМ Сві­тлана Піскова. За її сло­вами, вина­хід Саму­їла перед­ба­чає видо­бу­ва­ння не лише еле­ктро­енер­гії, а й води. «Така уста­новка коштує копійки, але кори­сті від неї — на міль­йони. Уявіть собі: в разі її запу­ску ми б могли забез­пе­чити Кіро­во­град­ську область еле­ктро­енер­гією на 82%. От тільки нікому це не потрі­бно…» — додає Сві­тлана Вікто­рівна.
     Дру­гий етап про­е­кту пла­ну­ють реа­лі­зу­вати в Оле­ксан­дрії, де під гене­ру­ючу вежу може бути вико­ри­стана труба поки­ну­тої ТЕЦ-1–2, проте на це потрі­бні зна­чні кошти спон­со­рів.
   Крім диплому, Самуїл Кру­гляк отри­мав можли­вість без­ко­штов­ного навча­ння в одному з вишів США та щомі­ся­чну сти­пен­дію близько 700 дола­рів.

14.04.16

УКРАЇНЕЦЬ, БЕЗ ЯКОГО СТІВ ДЖОБС НЕ СТВОРИВ БИ СВІЙ ПЕРШИЙ КОМП'ЮТЕР


    У 1962 році Любомир Романків працював у всесвітньо відомій компанії IBM і першим у світі розробив магнітні головки, якими можна було записувати інформацію. Над цим же завданням ламали голову ще 9 інших компаній, утім лише вихідець з України мав суттєву перевагу – він один розбирався в хімічній інженерії, електрохімії та металургії.


     Спочатку ці головки були завбільшки з квасолину. Та команда Романківа працювала доти, доки їх розмір не зменшився до товщини однієї волосини.

     Цей винахід зробив переворот у комп’ютерній індустрії та допоміг здешевити зберігання цифрових даних. Якщо у 79 році збереження 1 гігабайта інформації коштувало півмільйона доларів, то в наші дні – декілька центів.

       До чого ж тут Стів Джобс? Розробивши магнітні головки, компанія ІВМ випустила на ринок перші у світі жорсткі диски. Їх якраз і придбала компанія Apple і незабаром презентувала перший настільний комп’ютер. Та магнітними головками винахідливість українця не обмежується. У нього 67 патентів та 150 опублікованих винаходів.

     Усі вони пов'язані з комп’ютерними технологіями і сам науковець пояснює їх так: Коли ви вмикаєте комп'ютер, починають працювати 7 моїх патентів, наберете одну букву – це ще 7 патентів. До речі, винахідник із Жовкви вдома принципово не має ком'ютера. Каже, це б забирало увесь вільний час, а в його 84 роки його й так небагато: продовжує роботу над вдосконаленням сонячних батарей.

     Звертаючись до молодих працівників, завжди наголошує: "виходьте за рамки і будьте непоступними. Своїм ентузіазмом до праці дивуйте інших".

Ще про Любомира Романківа...

12.04.16

       12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі України і Міжнародний день авіації та космонавтики.
   Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин. 

    Святкування Дня працівників ракетно-космічної галузі України було затверджено указом президента 13 березня 1997 року.

    21 травня 2015 року була затверджена Стратегія космічної діяльності України до 2022 року. Очікуваними результатами стратегії названі запуск космічних апаратів зв'язку та мовлення "Либідь" та "Либідь-2", космічних апаратів дистанційного зондування Землі "Січ-2-1", "Січ-2М", "Січ-3", науково-технологічного космічного апарату "Іоносат".

13.03.16

Український фізик, який своїми винаходами допоміг іншим науковцям здобути аж три Нобелівські премії – Георгій Гамов.


    Коли в сім'ї одеських учителів народився хлопчик, батьки навіть уявити не могли, яких висот він сягне. Вступивши до Одеського університету, він буквально за рік його кидає. Надто легко й відверто нудно. Переїздить у Петербург, де професори займаються Теорією великого вибуху, і нарешті серйозно береться за книжки.
   Але Гамов нетиповий фізик: в університеті ходять легенди про його одеське почуття гумору. Разом із друзями створює неформальну групу з гаслом "Не бути знаменитим — некрасиво" і видає журнал "Покидьки фізики". Такі витівки не заважають йому бути найуспішнішим студентом, якому видають стипендію на навчання в Кембриджі.
    І вже там, поміж подорожами на мотоциклі, пише революційну роботу про те, як саме можна розщепити атомне ядро прискореними протонами. На той час одеситу всього 24 роки. Тим не менше видатні фізики того часу Нільс Бор і сер Резерфорд підтверджують унікальність рішення і дають добро на будівництво прискорювача протонів. Останній і подарує його творцям Нобелівську премію.
     Після навчання Гамов повертається до Радянського союзу, і у 27 років стає наймолодшим за всю історію членом-кореспондентом Академії наук. Та в країні наступають 30-ті роки і залізна завіса впевнено опускається. Щоб поїхати на наукову конференцію, тепер потрібен дозвіл. Фізик розуміє: з цієї країни треба втікати. Після однієї з конференції він відмовиться повертатись і стане першим науковцем-утікачем.
   У Вашингтонському університеті Гамов отримує місце професора і продовжує розвивати теорію Великого вибуху. За деякий час доходить висновку, що саме в момент вибуху виникає реліктове випромінювання і навіть визначає його температуру. Ці дані знадобилися, коли радіоінженери компанії Белл розробили приймачі для супутникового зв'язку. За що й отримали Нобеля. Внесок українця знову залишився поза увагою.
    А от третє відкриття й узагалі стосувалося генетики. Після того як відкрили подвійну спіраль ДНК, українець першим допоміг розібратися з алфавітом, яким написаний генетичний код 20-ти амінокислот. Генетики взяли до уваги цю інформацію і таки розшифрували частину ДНК, за що також отримали Нобелівську премію.
    Єдина ж нагорода, яку все ж вручили українцю – відзнака ЮНЕСКО за популяризацію науки, бо його веселий опис пригод банківського чиновника у світі теорії відносності та квантової механіки змусило не одну дитину полюбити фізику.